Софія Шутяк, провідний юрисконсульт МБО "Екологія. Право. Людина"

 

Дискусія “Роль журналістських розслідувань у вирішенні екологічних проблем: ключі до співпраці активістів та журналістів”[1] вкотре піднімає питання про якісну та об’єктивну журналістику. Саме така журналістика відображатиме поняття свободи слова і вільного вираження поглядів і переконань [2] що означає право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації. Завдяки швидкому поширенню соціальних мереж, пости у Facebook, Twitter, Telegram та ін. прирівнюються до постів у друкованих засобах інформації, а за силою дії часто перевищують роль статей у традиційних ЗМІ. У свою чергу змінився склад осіб, які збирають та поширюють інформацію. Проте це не означає, що роль професійної журналістики зменшується. Навпаки, їхня роль стає більш відчутною завдяки професіональним навикам та вмінням.

 

У Спільній заяві за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС[3] від 6 жовтня 2020 року зазначено, що Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України. ЄС підкреслив важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя.

Asics shoes | Zapatillas de baloncesto Nik

 

 

Актуальність доступу до інформації про стан довкілля зумовлюється тим, що у статті 50 Конституції України гарантується "право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".

 

Не зважаючи, на негативний досвід України щодо охорони довкілля та гарантування екологічної безпеки, враховуючи, Чорнобильську катастрофу, в Україні не напрацьовано ефективну систему управління довкіллям. Щодня із різних ЗМІ ми отримуємо інформацію про цвітіння вод, про мор бджіл, про незаконні забудови, забруднення повітря небезпечними речовина, ігнорування голосу громадськості під час громадських обговорень, спалювання відходів тощо. Є теми, які постійно досліджуються та описуються у ЗМІ (рубки лісів, незаконні забудови), є теми, які з’являються із певною періодичністю, наприклад, незаконний видобуток бурштину, надрокористування, є теми, які піднімають громадські організації, проте, журналісти самостійно цю тему не досліджують та не висвітлюють, наприклад, війна та довкілля тощо.

 

В "Екологічній Конституції" України[4] зазначено, що держава через відповідні інститути влади, повинна гарантувати дотримання принципу "гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду".

 

Відповідно до статті 13 Закону України “Про інформацію”[5] інформація про стан довкілля (екологічна інформація) – це відомості та/або дані про: стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або дані. Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

 

Закон України “Про доступ до публічної інформації”[6] визначає у статті 11 умови захисту осіб, які оприлюднюють інформацію, зокрема, якщо вона стосується довкілля. Посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов'язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю.

 

Отже, вчасна поінформованість дозволяє попереди настання негативних наслідків, тому законодавець заохочує до поширення такої інформації та звільняє від відповідальності за поширення такої інформації.

 

Зазвичай екожурналісти пишуть на теми наведені у схемі.[7]

 

Звідки брати достовірні дані про стан довкілля? Спостереження за довкіллям та ефективне функціонування державної системи моніторингу довкілля є необхідними, і для контролю за діючими підприємствами, і за прийняттям відповідних рішень органами влади, і для захисту від порушень екологічних прав у судах (як докази), і є необхідною умовою гарантування права на доступ до інформації про стан довкілля.

 

Стаття 22 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" запроваджує державну системи моніторингу навколишнього природного середовища, метою якої є збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень. Проте, лише з прийняттям необхідного спеціального законодавства в галузі охорони довкілля з’явиться можливість для ефективної реалізації відповідних функцій усіма суб’єктами державної системи моніторингу довкілля.

 

Основні принципи, на яких мають ґрунтуватись створення і функціонування системи моніторингу довкілля є:

 

- своєчасність отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;

 

- об’єктивність первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення України, заінтересованих міжнародних установ та світового співтовариства.

 

Непоганим джерелом інформації були щоквартальні звіти Міндовкілля, які готувалися на виконання Положення про щоквартальне інформування населення через ЗМІ про об'єкти, які є найбільшими забруднювачами[8].

 

Говорячи про доступ до інформації не можна не згадати про Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка стала частиною національного законодавстві та завдяки інтегруванню її положень у національне законодавство України – захист екологічних прав від порушень екологічного законодавства, участь громадськості та доступ до екологічної інформацію стало більш прикладним явищем.

 

Зараз для журналістів розроблено дуже багато практичних матеріалів щодо співпраці із різноманітними категоріями інтерв’юерів ,а також форм та способів донесення інформації. Зокрема, посібник з Основ судової журналістики[9] серед ризиків судової журналістики зазначає судові позови, які можуть бути подані внаслідок оприлюднення матеріалів екорозслідувань. Досить частими є позови від суддів, які вважають, що критика судових рішень, навіть обґрунтована, шкодить їхній діловій̆ репутації̈ та честі й гідності.

 

Приклад реакції судді до журналіста у справі щодо захисту НПП “Голосіїський” відображено у прес-конференції «Активісти проти забудов зелених зон заявляють про фабрикування кримінальних справ і тиск на них в інтересах забудовників»[10] Зокрема, у цій справі суддя Київського апеляційного господарського суду Оксана Володимирівна Тищенко почала «війну» проти активістів і журналістів після поширення понад 7 тисяч репостів у Фейсбуці публікації про неправосудність ухвали, прийнятної під головуванням цієї судді, яка «дозволяє» забудувати частину Національного природного парку «Голосіївський» (урочище Бичок) всупереч Указу Президента і закону «Про природно-заповідний фонд України». За заявою судді Тищенко порушено кримінальну справу за ч.2 с.377 КК України (погроза або насильство щодо судді). Суддя свідомо поширила у ЗМІ інформацію, яка не відповідає дійсності, про переслідування, погрози її життю та здоров'ю.

 

Прикладом тиску на мешканку міста Фастова є справа за позовом ТОВ “Еко-Втор”[11]. Підприємство з іноземними інвестиція Товариство з обмеженою відповідальності «Еко-Втор», яке з 2014 року декларує, що здійснює діяльність із виготовлення поліефірного волокна внаслідок переробки флекси (подрібнених ПЕТ пляшок) подало у суд на місцеву мешканку, пані Оксану Войтину, яка є депутатом Фастівської міської ради. Мотиви позовної заяви – це порушення ділової репутації внаслідок опублікування постів в мережі інтернет на сторінці Facebook, у яких піднімається питання про відсутність екологічної інформації про діяльність підприємства та ставляться риторичні запитання.

 

Підприємство ТОВ «Еко-Втор» здійснює діяльність, яка вимагає від нього виконання ряду вимог природоохоронного законодавства, зокрема, не перевищувати викиди небезпечних речовин у повітря, скиди у воду, контролювати такі викиди під час виробничого процесу (у тому числі важкі метали, леткі органічні сполуки), належним чином поводитись із відходами, передавати їх для утилізації, інформувати про ситуації із перевищення гранично допустимих викидів тощо, вживати заходів для мінімізації негативного впливу на стан довкілля у місці здійснення ним планованої діяльності.

 

На жаль, свою діяльність підприємство розпочало з порушення виробничих процесів, зокрема, спалювання відходів ПЕТ (кришешок) на території підприємства, по цьому факту відкрите кримінальне провадження, яке на сьогодні триває. Мешканці Фастова відчули неприємний пластиковий сморід і почали задавати питання про законність діяльності останнього. Реакція ТОВ «Еко-Втор» на критику, яка зумовлена невпевненістю мешканців міста Фастів у безпечності довкілля через діяльність підприємства була не передбачуваною. Замість того, щоб підготувати інформацію про діяльність підприємства, роз’яснити нюанси виробничого процесу, описати ті заходи, які вживаються підприємством для захисту працівників та мешканців міста від можливих потенційних небезпек – ТОВ «Еко-Втор» звернулось із заявою до суду. У заяві просили не тільки визнати недостовірними опубліковані емоційні пости, але ще і написати спростування у якому написати, що ТОВ «Еко-Втор» здійснює свою діяльність із повним дотриманням усіх природоохоронних норм. Така вимога свідчить про нерозуміння позивачами, що таке охорона довкілля, та яким чином здійснюється контроль за довкіллям.

 

Дуже часто, завдяки журналістським розслідуванням стає відомо про факти порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, приклад незаконного складування відходів в прибережній захисній зоні річки Ріка, а також незаконні рубки лісу у селі Либохори Сколівського району Львівської області.[12][13] Такі матеріали, завдяки широкому розголосу, посприяли вирішенню питання із відходами за одну добу, та сформували екосвідомість мешканців, що дозволило їм стати на захист власних лісів перегородивши дорогу лісовозам.

 

Актуальним є практичний посібник Журналістські розслідування на еколого правову тематику[14] У посібнику описується, чому журналісти пишуть на еколого правову тематику. Взятися за екологічну тематику їх спонукало розуміння залежності власного життя і здоров'я від екологічної ситуації, усвідомлення того, що ми, люди, нищимо і засмічуємо все довкола себе, а також, почуття відповідальності перед наступними поколіннями ("на моїй вулиці у центрі міста немає чим дихати через автомобільні викиди", "внаслідок розміщення хімічних відходів в центрі села, де проживає моя сім'я, відстоювання права на свободу інформації та на проживання в екологічно безпечному середовищі в судах стало життєво необхідним", "на Закарпатті через неконтрольовану вирубку лісу повені стали регулярними", "наші улюблені природні куточки, де відпочиває моя сім’я — засмічені"...), а також даються практичні рекомендації для розслідувань.

 

Приємно читати, що Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ще з 1995 року запровадив факультатив із екологічної журналістики. В першу чергу особи, які навчаються на цьому спецкурсі вивчають, які зміни відбулися у розумінні філософія буття[15], а отже, готуються писати статті, які зможуть змінити світосприйняття екологічних тем, змінити екосвідомість.

 

	Філософія буття
Стара	Нова
Довкілля, природні ресурси безмежні, тому вичерпавши потрібне в одному місці, можна пересуватися в інше й продовжувати споживати стільки, скільки хочеш (або можеш).	Визнання незаперечного факту обмеженості природних ресурсів. Рециклічність, оптимальність і найширше використання відновних ресурсів допоможе запобігти їх виснаженню.
Життя людей можна зробити кращим завдяки постійному нарощуванню наших матеріальних достатків і прибутків.	Життєва цінність – це не проста сума наших загальних банківських рахунків.
Вартість будь-якого проекту визначалася сумарною властивістю матеріалів, необхідної енергії, праці, тобто на першому плані була економічна доцільність, вигода.	Вартість проекту – це не просто сума вартості енергії, праці й сировини, це, у першу чергу, екологічні збитки, вартість погіршення людського здоров'я та стану екосистем.
Природа має бути переможена.	Ми повинні знати, розуміти природні процеси й співпрацювати з Природою, ураховуючи її закони.
Нові технології допоможуть вирішити всі наші проблеми.	Тільки розумне поєднання нових технологій із зусиллями кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з глобальної екологічної кризи.
Людина стала над природою, відокремилась від неї і повинна керувати природними процесами.	Ми – невід\'ємна частка природи, Всесвіту й мусимо керуватися законами Природи, поважати всі елементи довкілля. Усі інші живі істоти – такі самі рівноправні члени біосфери, як і ми.
Відходи є неприємним, але неминучим продуктом людської діяльності.	Відходів не має бути взагалі. Як і в Природі, де відходи одних організмів є ресурсами інших, так і в людській діяльності вони повинні органічно вписуватися в природний кругообіг речовин.

 

Різноманітні донори фінансують діяльності із проведення Школи екологічної журналістики[16] та різноманітні конкурси на найкращі екорозслідування.

 

Також, екожурналістика це не про метелики та бджоли – це про владу та гроші. Про це зазначає Марк Шапіро — американський журналіст-розслідувач та екологічний активіст. Як старший кореспондент Center for Investigative Reporting проводив великі розслідування екологічних злочинів. Наразі викладає у Вищій школі журналістики в Берклі.[17]

 

Визначення стратегічної судової справи — це судова справа, яка планується в рамках сфокусованої стратегії та використовується з метою створення судової практики (прецедентів), формування (випробування/тестування) механізмів судового захисту або отримання іншого передбаченого стратегією результату в суспільних інтересах (в інтересах ширших ніж вирішення індивідуальної справи) та/або попередження (превенція) порушення законодавства, чи прав, свобод та інтересів інших осіб.[18]

 

З огляду на суспільну значимість усіх справ, що стосуються охорони довкілля, право усіх жити у безпечному довкілля та володіти інформацією про стан довкілля – важливо, щоб такі справи супроводжували журналістами, які б висвітлювати важливість цих тем.

 

Критерії для стратегічних судових справ	Мета журналістських матеріалів
зміна суспільної свідомості	Формування екосвідомості
зміна в законодавстві та правозастосуванні	Стосується дискусій у фахових виданнях
розробка нової методики використання законодавства як інструменту досягнення мети. Як правило, є новим у судовій практиці та/або за постановкою питання (щодо предмету позову, підстав позову, обґрунтування);	Привертає увагу до дискусії у фахових виданнях
зміна юридичної практики на національному рівні; стратегічний об’єкт ССС, значущість; модель вирішення судової справи використовується у наступних справах;	Привернення уваги до нових форм захисту порушених прав
ССС має на меті творити право, під час ведення справи намагаються не застосовувати закон, який не є правом;	Формування правової культури
судова справа стосується не приватного інтересу, а значної кількості людей чи суспільства в цілому (народ України, до прикладу); широкий довготривалий вплив на систему; командна робота юристів та фахівців інших фахів.	Поширення інформації про екологічні справи на широкий загал Зміна свідомості Попередження так званих справ проти участі громадськості (СПУГ) Дозволяють знайти однодумців і не бути сама на сам із системою.
Інше	Розпочинають дискусію про проблеми та можуть стати ініціативою стратегічних судових справ

 

Додатково:

 

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, адвокат, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

---

 

[1] 13-й екуменічний соціальний тиждень https://www.facebook.com/events/721580822012038/

 

[2]Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text

 

[3] https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2020/10/06/joint-statement-following-the-22nd-eu-ukraine-summit-6-octobre-2020/?fbclid=IwAR1S9563ip_YzAwjn2slLtCn14T88Xb2lnsOdQ4i6f8FNqleDhocGzGzo9c

 

[4] Закону Української РСР "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26 червня 1991 року

 

[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text

 

[6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text

 

[7]За матеріалами тренінгу з екологічних розслідувань, що відбувся в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії

 

[8] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1510-05#Text

 

[9]https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/Courts_and_media_journalists_manual_2016_Ukr1.pdf

 

[10] https://www.youtube.com/watch?v=AC34Kmw7BUU

 

[11]http://epl.org.ua/announces/pravo-na-vyslovlennya-poglyadiv-vs-pravo-na-zahyst-dilovoyi-reputatsiyi/

 

[12] https://dyvys.info/2020/04/28/motoroshna-znahidka-na-lvivshhyni-vykynuly-tsilu-mashynu-tvarynnyh-reshtok-foto/

 

https://magnolia-tv.com/news/36479-mogilnik-u-karpatakh-u-prirodnomu-parku-skolivski-beskidi-nevidomi-vikinuli-goru

 

[13] https://suspilne.media/35458-u-skolivskomu-rajoni-misceva-gromada-perekrivae-dorogu-dla-lisovoziv/

 

[14] http://www.dossier.org.ua/sites/default/files/manual_jouralist1.pdf

 

[15] http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=414

 

[16] https://medium.com/@UNDPUkraine/тетяна-бакоцька-екологічна-журналістика-це-стиль-життя-а-не-просто-спосіб-заробляти-гроші-3a442cab5edc

 

[17] https://detector.media/infospace/article/174687/2020-02-12-strategiya-vizhivannya-dlya-frilansera-konspekt-lektsii-marka-shapiro/

 

[18] http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/1690_EPL_Strategichni-sudovi-spravy.pdf