Сьогоднішній глобалізований світ переживає фінансову кризу. Водночас ускладнюються численні соціально-економічні, політичні та інші проблеми.

Ці проблеми набули особливого напруження і у нас, в Україні. Гостроти нинішній ситуації додає тягар минулого, зокрема, непомірно важкий спадок тоталітарного режиму. Започаткований процес впровадження реформ наштовхується на численні перешкоди, найбільш суттєвою серед яких є брак довіри у суспільних взаєминах. Це, своєю чергою, значно ускладнює процес єднання громади та досягнення порозуміння в суспільстві, блокує в багатьох випадках виявлення та реалізацію громадської ініціативи на шляху соціального розвитку та побудови громадянського суспільства в Україні. Залучення до співпраці церков усіх конфесій, консолідація зусиль церкви, бізнесу, громадського сектора та влади є нагальною потребою сьогодення.

4-й ЕСТ виніс на порядок денний питання реформ та їх здійснення саме через довіру, зокрема, шляхом відновлення та формування довіри в українському суспільстві. У цьогорічному Форумі взяли участь вітчизняні та зарубіжні експерти, які поділилися своїм досвідом соціального служіння, науково-практичної діяльності, спрямованої на формування довіри та сприяння процесу реформ.

Особливістю цьогорічного форуму є його спрямованість не лише на визначення проблеми, якою є криза довіри та гальмування процесу реформ в Україні. Учасники 4 ЕСТ виявляли сутність та причини цієї проблеми на тлі історичного перебігу подій та в контексті сьогодення, досліджували виклики, що ускладнюють процес її розв’язання. Тривав цілеспрямований пошук шляхів виходу з проблемної ситуації, визначення того, як саме, якими конкретними зусиллями, в якому напрямку та з якою мотивацією до дії в доменах політики, практики, управління та права ми можемо досягти бажаного. При цьому учасників Форуму об’єднувало прагнення віднайти внутрішні та зовнішні сильні сторони та ресурси українського суспільстві. Отже, відбувся конструктивний діалог представників громади, мала місце колективна дія, скерована передовсім на розв’язок означеної проблеми.

У цьому контексті було заакцентовано важливість дотримання християнських цінностей та врахування особливостей української культури.

Було зазначено, що сьогодні українська родина переживає кризу родинних стосунків та нівелювання найвищих родинних цінностей. Попри це родина не має альтернативи. Саме від родини залежить рівень розвитку держави і суспільства. Родинні цінності завжди були в Україні на найвищому рівні. Упродовж тисячолітньої історії саме українські родини плекали національну ідентичність, передаючи з покоління в покоління віру, мову, звичаї та моральні цінності. Було зазначено, що глибокі релігійні традиції, а також родинні звичаї підтримувати членів своєї сім’ї та надавати їм допомогу є тим неоціненно важливим ресурсом, міцним підґрунтям, на яке має спиратися українське суспільство на шляху відновлення та розбудови довіри, досягнення порозуміння у родинних стосунках, в громаді, у суспільстві в цілому.

Учасники 4 ЕСТ задекларували передовий вітчизняний та зарубіжний науково-практичний досвід, означили передові підходи та соціальні технології, що вже здобули визнання та знайшли застосування у світовій практиці, та наголосили на доцільності їх використання з урахуванням особливостей українського суспільства. До їх числа віднесено:

- виховання совісті та чеснот, дотримання ціннісних орієнтирів та морально-етичних норм суспільного життя на шляху гуманізації суспільства, утвердження в суспільстві підходів, якими є:

· зміцнення національних цінностей на рівні міждержавного спілкування

· визначення державотворення як процесу суспільного діалогу

· підвищення довіри до побудови громадянського суспільства

· формування нової соціальної культури, зокрема гуманізація інтерперсональних стосунків у різних соціальних групах, особливо в середовищі праці

· децентралізація управління

· забезпечення підзвітності та прозорості

· соціальне партнерство

· соціальне включення / соціальна інклюзія

· всеохоплююче / інклюзивне лідерство

· впровадження нових проектів на засадах інклюзивного лідерства

· альтернативне розв’язання спорів (АРС), посередництво / медіація зокрема

· звернення до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з рекомендацією включити дисципліни з посередництва / медіації у навчальні плани вищих закладів освіти (в тому числі післядипломної освіти), які готують соціальних працівників та інших фахівців соціальної сфери

· принцип холізму і біосоціодуховного бачення особистості, яка має право на самоактуалізацію

· підвищення уваги суспільства до питань здоров'я, а також зростання рівня санітарної культури населення

· нівелювання принципу мобінґу в інтерперсональних взаєминах

· розроблення ключових важелів регулювання ринку

· впровадження нових «правил гри» на ринку без втрати цінностей конкурентного спілкування

· забезпечення процесів розвитку державного капіталовкладення

· перерозподіл державного бюджету для тих галузей, які потребують інвестицій

· мікрокредитування

· створення нових форм підприємства, які окрім економічних зв’язків живлять також і суспільні зв’язки

· забезпечення можливостей працевлаштування людей із особливими потребами

· ведення ефективного діалогу між споживачами ринку

· врахування досвіду церкви у вирішенні питань офшорних зон та сфер енергетики на засадах організації місцевих рухів

· поширення досвіду проведення Екуменічних соціальних тижнів на рівні всеукраїнського значення

Із зазначеного вище випливає, що 4 ЕСТ, апелюючи до потреби здійснення реформ через довіру, виконував державницьку місію на шляху соціального розвитку, становлення демократії та побудови громадянського суспільства в Україні.

Д-р Ніна Гайдук, член Організаційного комітету ЕСТ